Family law
Сімейний союз чоловіка та жінки, зареєстрований в державному органі реєстрації актів цивільного стану, офіційно вважається шлюбом. Трапляється, що з часом деякі сім'ї можуть зіткнутися з припиненням шлюбних відносин, поділом спільного майна подружжя, стягненням аліментів на утримання дітей тощо.
Роль адвоката в сімейних справах дуже важлива, оскільки саме кваліфікований юрист із практичним досвідом у галузі сімейних правовідносин здатний правильно оцінити кожну ситуацію індивідуально, правильно розробити та успішно реалізувати стратегію захисту Клієнта та гарантувати результат у справі.
Ми надаємо кваліфіковану юридичну допомогу в галузі сімейного права та сімейних правовідносин, маємо успішний досвід виграшу судових процесів з розірвання шлюбу, поділу майна подружжя, стягнення аліментів, визначення місця проживання та порядку виховання дітей батьками, позбавлення батьківських прав тощо.
Також ми пропонуємо:
- Юридичні консультації з досвідченим адвокатом у сфері сімейних правовідносин, участь адвоката у справі;
- Розробка та нотаріальне засвідчення шлюбного договору, договору про участь батьків у вихованні дітей;
- Юридичний аналіз та оцінка ризиків шлюбного договору;
- Розлучення та стягнення аліментів "під ключ", без участі Клієнта в суді;
- Поділ спільного майна подружжя або майна, придбаного під час спільного проживання поза шлюбом;
- Юридична допомога у судових процесах щодо позбавлення батьківських прав;
- Повний супровід судових процесів щодо встановлення порядку участі батьків у вихованні дітей;
- Супровід судових процесів щодо отримання дозволу на виїзд дитини за кордон без згоди батька (матері).
Розірвання шлюбу в позасудовому порядку через органи ДРАЦС (за спільною заявою подружжя, яке не має неповнолітніх дітей).
.Розірвання шлюбу в судовому порядку
У випадку, коли подружжя має неповнолітніх дітей, або один з подружжя заперечує проти розірвання шлюбу, шлюб може бути розірваний лише у судовому порядку.
Справи про розірвання шлюбу розглядаються районними, районними у містах, міськими та міськрайонними судами в порядку окремого або позовного провадження.
Позови про розірвання шлюбу можуть пред’являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров’я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. В інших випадках позов розглядається судом за зареєстрованим місцем проживання відповідача.
У разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Якщо шлюб розривається через суд, свідоцтво про розірвання шлюбу не видається. Примірник судового рішення про розірвання шлюбу в такому випадку є єдиним документом, який підтверджує факт розлучення.
Провадження у справі відкривається судом на підставі позовної заяви, поданої одним з подружжя у встановленому порядку. В даній позовній заяві має бути зазначено дату і місце реєстрації шлюбу, мотиви його розірвання та наявність від такого шлюбу неповнолітніх дітей.
Позови про розірвання шлюбу може підписувати та подавати від імені клієнта і представник (адвокат).
Слід зазначити, що діти, які досягли чотирнадцяти років, мають право самостійно обирати своє місце проживання після розірвання шлюбу батька та матері.
За подання позовної заяви про розірвання шлюбу в порядку позовного провадження особа повинна сплатити судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб ( на 1 січня 2022 року - 992,40 грн) крім випадків, коли особа звільнена від сплати судового збору.
У справі про розірвання шлюбу суд може зупинити розгляд справи і призначити подружжю строк для примирення, який не може перевищувати шести місяців (частина сьома статті 240 Цивільного процесуального кодексу України).
Вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення Якщо після закінчення призначеного судом строку примирення подружжя не відбулося і хоча б один з них наполягає на припиненні шлюбу, суд вирішує справу по суті.
Позов про розірвання шлюбу не може бути пред'явлений будь-ким з подружжя у випадках:
- при вагітності дружини;
- протягом одного року після народження дитини.
Винятки:
1) позов може бути подано у разі, коли один з подружжя вчинив протиправну поведінку, яка містить ознаки злочину, щодо другого з подружжя або дитини (право на розірвання шлюбу за таких обставин не пов'язується з винесенням судом обвинувального вироку);
2) позов про розірвання шлюбу протягом вагітності дружини може бути подано, якщо батьківство зачатої дитини визнане іншою особою у встановленому порядку шляхом подання заяви про визнання батьківства;
3) чоловік або дружина мають право пред'явити позов про розірвання шлюбу до досягнення дитиною одного року, якщо батьківство щодо неї визнане іншою особою або за рішенням суду відомості про батька дитини виключено із актового запису про народження дитини.
Стягнення аліментів на підставі судового наказу.
Судовий наказ про стягнення аліментів є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог відповідно до п.4 ч.1 ст. 161 ЦПК України
- про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов’язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб;
- про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов’язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
У разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. Якщо заявлені вимоги між собою взаємопов’язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.
У разі заявлення іншого розміру аліментів, що прямо не передбачено законом, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу. Обов’язковою умовою є те, що ця вимога не повинна бути пов’язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.Тобто якщо особа, окрім стягнення аліментів у відповідному розмірі, заявляє вимогу про встановлення чи оскарження батьківства/материнства або вимогу про позбавлення батьківських прав (де обов’язковою є участь органу опіки та піклування), справа не може бути розглянута за правилами наказного провадження.
Із заявою про видачу судового наказу може звернутися той з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Заява про видачу судового наказу подається у письмовій формі та підписується заявником або його представником (адвокатом). Відповідно ст. 163 ЦПК України у ній повинно бути зазначено:
- найменування суду, до якого подається заява;
- прізвище, ім'я та по-батькові заявника та боржника, їх місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (далі - РНОКПП) заявника та боржника за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника, а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника;
- ім'я (прізвище, ім'я та по-батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження;
- вимоги заявника і обставини, на яких вони грунтуються;
- перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Заявник має право відкликати заяву про видачу судового наказу до її розгляду судом. Суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом 5 днів з дня її надходження. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника. За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Наслідки видачі судового наказу про стягнення аліментів
Після видачі судового наказу суд не пізніше наступного дня надсилає його копію (текст) боржникові разом з копією заяви про видачу судового наказу та доданими до неї документами. Судовий наказ про стягнення аліментів скасуванню не підлягає. Протягом 5 днів з дня набрання судовим наказом законної сили суд надсилає його копію (текст) стягувачу. Відповідно до ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" судовий наказ є виконавчим документом, підлягає примусовому виконанню та може бути пред’явлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджені аліменти.
Час, з якого присуджуються аліменти на дитину
В разі подання заяви про видачу судового наказу про стягнення аліментів, вони присуджуються до стягнення із дня подання такої заяви.
Пільги по сплаті судового збору
Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів. Таким чином, судовий збір за подання заяви про видачу судового наказу про стягнення аліментів не сплачується.
Судовий поділ майна подружжя
Якщо між подружжям виникає спір щодо розміру належних їм часток, порядку або способу поділу спільного майна, то добровільний порядок поділу майна змінюється на судовий. При поділі майна в судовому порядку в першу чергу необхідно визначити спыльне майно подружжя, яке підлягає поділу. При поділі майна подружжя мають враховуватися три категорії об'єктів:
- речі (окрема річ або сукупність речей), які належать подружжю на праві спільної сумісної власності;
- кредиторські вимоги подружжя (право вимоги за договором позики, купівлі-продажу тощо, коли подружжя виступає як кредитор і вправі вимагати повернення боргу, передачі речі тощо);
- боргові зобов'язання подружжя (зобов'язання, за якими подружжя виступає як боржник і зобов'язане повернути борг, повернути або передати річ тощо).
Поділ майна здійснюється з урахуванням вартості речей, які належать подружжю на праві спільної власності, а також розміру їх кредиторських вимог та боргових зобов'язань.
Поділ майна подружжя здійснюється в два етапи:
- по-перше, суд визначає розмір часток чоловіка та жінки в праві на майно;
- по-друге, здійснює поділ майна відповідно до встановлених часток.
ВАЖЛИВО!!! При визначенні розміру часток кожного з подружжя суд виходить з того, що відповідно до законодавства частки майна дружини та чоловіка є рівними (ч. 1 ст. 70 СК). Це правило не змінюється і в тому разі, якщо один із подружжя не мав з поважних причин (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу) (ч. 1 ст. 60 СК). |
Разом із тим, законодавство встановлює два винятки із загального правила щодо рівності часток подружжя в праві на майно. Відповідно до цього суд може зменшити або збільшити частку одного з подружжя. По-перше, суд може відступити від засади рівності часток і зменшити частку одного з подружжя за наявносты обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї (ч. 2 ст. 70 СК).
По-друге, суд може збільшити частку в праві на майно того з подружжя, з яким проживають неповнолітні або повнолітні непрацездатні діти, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування (ч. 3 ст. 70 СК). Відповідно до ч. 3 ст. 70 СК збільшення розміру частки одного з подружжя в майні пов'язується лише з випадками стягнення аліментів на дитину. Така новела сімейного законодавства здається невдалою.
Після визначення судом частки кожного з подружжя в праві на майно здійснюється другий етап — безпосередній поділ майна подружжя відповідно до цих часток, які належать кожному з них.