Справи 

Путівник по судовій системі України (перейти по ссылке).

Чи можливо залагодити спір без суду? (перейти по ссылке).

Як подати позов до суду у цивільній справі? (перейти по ссылке)

Як подати позов до суду в адміністративній справі (перейти по ссылке).

Як і коли можна звернутися до Європейського суду з прав людини? (перейти по ссылке).

 Як поводити себе в суді? (перейти по ссылке).

Як ознайомитися із судовим рішенням (перейти по ссылке).

Як поводити себе в суді? (перейти по ссылке).

Що потрібно знати потерпілому? (перейти по ссылке).

Що робити, якщо Вас затримали? (перейти по ссылке).

Права підозрюваного, обвинуваченого, підсудного (перейти по ссылке).

Як і де можна отримати юридичну підтримку?(перейти по ссылке).

Навіщо потрібен юрист і де отримати правову допомогу?(перейти по ссылке).

Виконання судових рішень у цивільних справах (перейти по ссылке).

Виконання судових рішень в адміністративних справах (перейти по ссылке).

Судові витрати у цивільній справі (перейти по ссылке).

Що таке судовий наказ?

ЯК ОСКАРЖИТИ СУДОВЕ РІШЕННЯ:

Як оскаржити рішення органів дізнання, слідства, прокуратури, суду? (перейти по ссылке).

Як оскаржити судове рішення у цивільній справі? (перейти по ссылке).

Як оскаржити судове рішення в адміністративній справі? (перейти по ссылке).

Як оскаржити неналежну поведінку судді або працівника суду? (перейти по ссылке).

Порядок звернення до суду у порядку цивільного судочинства. 

        Відповідно до ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.

 Позов пред'являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції, де вона реєструється, та не пізніше наступного дня передається визначеному судді. Позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою. 

Позовна заява подається в письмовій формі. Позовна заява повинна містити: 

1) найменування суду, до якого подається заява; 

2) ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі; 

3) зміст позовних вимог; 

4) ціну позову щодо вимог майнового характеру; 

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; 

6) зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; 

7) перелік документів, що додаються до заяви. 

Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її подання. 

Позовна заява повинна відповідати іншим вимогам, встановленим законом. 

До позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору. 

До позовної заяви, що подається у випадках, визначених частиною третьою статті 118 ЦПК України, мають бути додані копії ухвали про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу або ухвали про скасування судового наказу. 

У разі пред'явлення позову особами, які діють на захист прав, свобод та інтересів іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення. 

Якщо позовна заява подається представником позивача, до позовної заяви додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження. 

Позовна заява, подана після забезпечення доказів або позову, повинна містити, крім зазначеного у частині другій цієї статті, відомості про забезпечення доказів або позову. 

Позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. 

 Правила щодо подання копій документів не поширюються на позови, що виникають з трудових правовідносин, а також про відшкодування шкоди, завданої внаслідок злочину чи каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду.

 Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. 

Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. 

Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: 

1) про стягнення неустойки (штрафу, пені); 

2) про спростування недостовірної інформації, поміщеної у засобах масової інформації. У цьому разі позовна давність обчислюється від дня поміщення цих відомостей у засобах масової інформації або від дня, коли особа довідалася чи могла довідатися про ці відомості; 

3) про переведення на співвласника прав та обов'язків покупця у разі порушення переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності (стаття 362 цього Кодексу); 

4) у зв'язку з недоліками проданого товару (стаття 681 цього Кодексу); 

5) про розірвання договору дарування (стаття 728 цього Кодексу); 

6) у зв'язку з перевезенням вантажу, пошти (стаття 925 цього Кодексу); 

7) про оскарження дій виконавця заповіту (стаття 1293 цього Кодексу).

Статтею 344 ЦК України встановлено строки набуття права власності для майна, яким особа, добросовісно заволоділа і продовжує відкрито, безперервно володіти (набувальна давність): для нерухомого майна – 10 років, для рухомого майна – 5 років.

Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі. Позовна давність, встановлена законом, не може бути скорочена за домовленістю сторін.

Увага!!! З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено режим воєнного стану!

Відповідно до пункту 14 глави 1 розділу II Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених накзом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5, у разі введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» державна реєстрація актів цивільного стану проводиться будь-яким органом державної реєстрації актів цивільного стану за зверненням заявника.